Захворювання наднирників

Що таке наднирники?

Наднирники — це життєво важливі парні ендокринні залози, розташовані безпосередньо над верхніми полюсами кожної нирки.

Наднирники синтезують гормони, що забезпечують адаптацію до стресових ситуацій та регулюють фундаментальні біологічні процеси. Структура цих залоз дозволяє їм контролювати артеріальний тиск через водно-сольовий баланс, керувати роботою імунної системи, регулювати рівень цукру в крові та забезпечувати правильний обмін білків, жирів і вуглеводів.

Поява будь-яких новоутворень (вузлів чи пухлин, часто званих «інциденталомами») або функціональні розлади наднирників можуть призводити до серйозних системних патологій. Це проявляється у вигляді неконтрольованої гіпертонії, яка важко піддається стандартному лікуванню, різких змін маси тіла, м'язової слабкості або гормонального дисбалансу. Через те, що багато захворювань наднирників на ранніх стадіях мають прихований перебіг, вчасна діагностика за допомогою сучасних методів візуалізації (КТ/МРТ) та специфічних лабораторних тестів є критично важливою для запобігання небезпечним ускладненням та вибору правильної стратегії хірургічного чи консервативного лікування.

Адреналектомія: хірургія наднирників

Адреналектомія — це хірургічне втручання, що полягає у видаленні одного або обох наднирників. Основним показанням до операції є наявність новоутворень (пухлин), виявлених під час діагностики.

Природа пухлин

У більшості клінічних випадків новоутворення наднирників є доброякісними.
Функціональна компенсація

При видаленні лише однієї залози інший наднирник повністю бере на себе всі функції організму. У такому разі додаткова гормональна терапія не потрібна.
Гормональна підтримка

Постійний прийом препаратів призначається лише у разі повного (двостороннього) видалення залоз.

Методи проведення операції

Відкрита хірургія

Класичний хірургічний підхід, що забезпечує лікарю прямий візуальний доступ до операційного поля для максимально точних маніпуляцій.

Показання: Новоутворення великих розмірів (понад 6–10 см) або виявлені ознаки злоякісного процесу.
Особливості: Дозволяє провести радикальне видалення пухлини у складних анатомічних випадках із гарантованим результатом.

Мінімально інвазивна хірургія

Сучасний «золотий стандарт» лікування, що передбачає втручання через мікророзрізи з використанням високоточної відеокамери та інструментарію.

Методики: Лапароскопічний та ретроперитонеоскопічний (через спину) доступ.
Переваги: Мінімальна крововтрата, незначний больовий синдром, відсутність помітних швів та відновлення за 2–3 дні.

Кріоабляція пухлин

Високотехнологічний неінвазивний метод, заснований на руйнуванні патологічних тканин шляхом впливу екстремально низьких температур.

Методика: Введення спеціального кріозонда безпосередньо в пухлину під постійним контролем комп’ютерної томографії (КТ).
Показання: Невеликі пухлини або метастази, а також випадки, коли традиційна операція має високі ризики для пацієнта.

Коли призначається хірургічне втручання?

Гормональна активність пухлини

Коли новоутворення починає самостійно виробляти кортизол, альдостерон або катехоламіни, в організмі виникають небезпечні стани: неконтрольована артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, остеопороз та порушення серцевого ритму. Хірургічне видалення джерела гормонів є єдиним способом нормалізувати стан пацієнта.
Великі розміри новоутворення (понад 4–5 см)

Медична статистика підтверджує, що при досягненні розміру 4–5 см ризик злоякісного переродження тканин значно зростає. Крім того, великі пухлини можуть фізично здавлювати сусідні органи (нирки, великі судини), викликаючи біль та порушення їхніх функцій. Видалення таких утворень проводиться превентивно для уникнення ризику раку.
Підозра на злоякісність або верифікований рак

Якщо результати КТ або МРТ вказують на нерівні контури, неоднорідну структуру або швидке збільшення розмірів вузла, операція проводиться з метою радикального видалення злоякісного вогнища. Своєчасна адреналектомія дозволяє зупинити поширення хвороби та значно покращити прогноз одужання.
Метастатичне ураження з інших органів

У разі виявлення метастазів, що поширилися з нирок, легень, молочної залози або інших органів, видалення наднирника стає частиною комбінованої терапії. Це дозволяє зменшити загальне пухлинне навантаження на організм та підвищити ефективність подальшого хіміо- чи променевого лікування.

Передопераційна підготовка

Медикаментозна підготовка

Корекція супутніх станів і, за потреби, медикаментозна підготовка для зниження ризику ускладнень

Обмеження їжі та рідини

Обмеження прийому їжі та рідини за 8–12 годин до операції

Оцінка стану

Оцінка загального стану пацієнта з метою забезпечення безпечного перебігу анестезії та оперативного втручання

Перебіг оперативного втручання

Анестезія

операція виконується під загальною анестезією з повним контролем життєво важливих функцій.

Хірургічний доступ

лапароскопічний, ретроперитонеоскопічний або відкритий

Обсяг операції

видаляється один або обидва наднирники; при необхідності проводиться видалення прилеглих тканин у разі метастазів.

Тривалість втручання

зазвичай 1–3 години, залежно від складності клінічного випадку.

Післяопераційний період

Стаціонарне спостереження (1–3 доби)

Цілодобовий моніторинг показників артеріального тиску та електролітного балансу.
Професійний догляд за ділянкою втручання та контроль роботи тимчасового дренажу (за наявності).
Виписка зі стаціонару після стабілізації загального стану та відновлення самостійної активності.

Первинне відновлення (10–14 днів)

Огляд хірургом для оцінки загоєння місця розрізу та зняття швів (за потреби).
Отримання та детальний аналіз результатів гістологічного дослідження видаленої пухлини.
Поступове повернення до повсякденних справ та дозвіл на легкі фізичні навантаження (прогулянки).

Гормональна та функціональна стабілізація (6–8 тижнів)

Контроль рівня гормонів та електролітів для оцінки компенсаторної функції іншого наднирника.
Коригування медикаментозної підтримки (у разі видалення обох залоз або специфічних типів пухлин).
Повне відновлення інтенсивних фізичних навантажень та повернення до занять спортом.

Динамічний моніторинг (6–12 місяців)

Проведення контрольного візуалізаційного обстеження (КТ або МРТ) для оцінки зони втручання.
Фіксація стабільності артеріального тиску та відсутності гормональних відхилень.
Перехід на режим щорічного профілактичного огляду для тривалого контролю здоров’я.

Після видалення одного наднирника другий залишається функціонуючим, і гормональна компенсація не потребує додаткових препаратів.
Після видалення обох залоз призначається довічна замісна гормональна терапія, дозування підбирається індивідуально на основі лабораторних показників.

Додаткові методи лікування

Кріоабляція новоутворень

Метод використовується для лікування невеликих пухлин або поодиноких метастазів. Кріоабляція є пріоритетним вибором у випадках, коли традиційне хірургічне втручання пов’язане з високими ризиками для пацієнта або наявні суворі протипоказання до загальної анестезії.
Консервативна медикаментозна терапія

Терапія призначається для корекції гормонального дисбалансу в післяопераційний період або як самостійний метод лікування. Такий підхід дозволяє контролювати симптоми у випадках, коли хірургічне видалення пухлини на даному етапі неможливе або недоцільне.

Маєте сумніви в діагнозі або потребуєте другої думки?

Запишіться на прийом, щоб підтвердити необхідність та обсяг лікування

Записатися на консультацію

Зінич Петро Петрович
ХІРУРГ. ОНКОЛОГ. ЕНДОКРИНОЛОГ.